Методична скарбничка

Щодо підвищення кваліфікації педпрацівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу

 Міністерство освіти і науки України інформує, що статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено вимогу щодо проходження педагогічними працівниками в обсязі не менше 10% загальної кількості годин підвищення кваліфікації курсів з вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу (Закон України «Про внесення зміни до статті 51 Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу» від 11.04.2023 № 3051-IX, який набув чинності 05.06.2023).

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» пропонує ряд курсів підвищення кваліфікації відповідної тематики:

1. «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій». Курс створено за моделлю змішаного навчання (blended learning). Додаткові матеріали та практичні тренінги допоможуть підвищити професійний рівень педагогічних працівників закладів освіти, опанувати сучасні технології надання першої психологічної допомоги.

2. «Важливі навички у періоди стресу». Очно-дистанційна форма навчання. Розроблено на основі методики ВООЗ.

Зазначені вище курси з психосоціальної допомоги розроблені за підтримки Асоціації інноваційної та цифрової освіти у рамках всеукраїнського проєкту «Екосистема психологічної допомоги у сфері освіти».

3. Очно-дистанційний спецкурс «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу», схвалений експертною комісією з психології та педагогіки Міністерства освіти і науки України.

 

 

______________________________________________

До уваги педагогів!

 

Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо організації безпечного освітнього простору в закладі дошкільної освіти

 

Фахівцями Українського інституту розвитку освіти Косенчук О.Г., кандидатом педагогічних наук, доцентом, начальником відділу дошкільної освіти УІРО, та Стягуновою О.О., кандидатом педагогічних наук, методистом відділу дошкільної освіти, розроблена Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо організації безпечного освітнього простору в закладі дошкільної освіти (затверджена наказом МОН від 22.05.2023 № 619).

Переглянути наказ

Актуальність Програми полягає в необхідності напрацювання єдиних підходів щодо організації безпечного освітнього простору в закладі дошкільної освіти України.

Одним із першочергових завдань для педагогів ЗДО в умовах воєнного стану в Україні є організація безпечного освітнього простору закладу, в якому комфортно почуватимуться всі учасники освітнього процесу. Адже сучасний освітній простір закладу не є ізольованим від впливу факторів, які можуть приносити як позитивний результат, так і породжувати загрози, небезпеки та ризики життю і здоров’ю учасників освітнього процесу, призводять до деструктивних змін у ньому.

Затверджена програма передбачає формування та розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо організації безпечного освітнього простору.

Зміст Програми передбачає теоретичну та практичну підготовку слухачів, а також виконання ними самостійної роботи. Обсяг: 30 год (1 кредит ЄКТС). Цільова аудиторія: педагогічні працівники закладів дошкільної освіти.

 

 

Шановні педагоги!

 

Ви маєте можливість підвищити кваліфікацію  від видавництва "Ранок"

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною установою «Український інститут розвитку дитини» та видавництвом "Ранок" запрошують вас долучитися до участі у вебінарі для педагогів закладів дошкільної освіти

 «ПРО СЕБЕ ТРЕБА ЗНАТИ, ПРО СЕБЕ ТРЕБА ДБАТИ».  

 Презентація парціальної програми та навчально-методичного супроводу до неї» 

__________________________________________  

Спікери - Любов Лохвицька і Тетяна Андрющенко

На вебінарі буде презентовано авторську парціальну програму  «Про себе треба знати, про себе треба дбати» (автор Л.В.Лохвицька) та комплекс навчально-методичних посібників для забезпечення ефективності освітнього процесу з формування основ здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку.

      _____________________________________________

 

Реєстрація та можливість поставити попередні питання спікерам, як завжди, доступні тут: 

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScpn7TlHkORVOjm1h6V0leZFu4nOLSzXneo8HaK_jRt2d1KXg/viewform

 

Нагадуємо, що тести з'являться під час трансляції під відео в YouTube та на сайті-підтримці і будуть активні протягом 7 днів після вебінару.

За підсумками тестування учасники отримають безкоштовні електронні сертифікати.

 

Щодо питань отримання/не отримання сертифікатів звертайтеся до техпідтримки e-ranok@ukr.net.    

Чекаємо на ваші відгуки та пропозиції у реєстраційній формі або на електронну пошту: maya.sushkova@ranok.com.ua.  

Інформація про попередні та наступні вебінари на сайті-підтримці заходу https://i-ranok.weblium.site/.   

А вже 23.09.2022 о 10.00 чекаємо вас на святкуванні Всеукраїнського дня дошкілля! Трансляція відбудеться за посиланням 

https://youtu.be/yjfwPRNNEGc . Деталі щодо заходів дня прийдуть вам у пошту та з'являться на сайті-підтримці  наступного тижня.

 

Особливості організації фізкультурно-оздоровчої роботи

в дошкільному закладі

Пріоритетність фізичного розвитку дітей визначається чинними нормативно-правовими документами дошкільної галузі - Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про охорону дитинства". Цими документами держава гарантує усім дітям дошкільного віку реалізацію прав на охорону життя і здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, забезпечення раціонального харчування, сприяє створенню безпечних умов для формування всебічно розвиненої життєвокомпетентної особистості в процесі суспільного і родинного виховання тощо.

З огляду на зазначене,  діяльність дошкільного навчального закладу має спрямовуватись на збереження, зміцнення й відновлення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей, забезпечення їхнього своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя.

В свою чергу, ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах залежить від урахування ряду важливих чинників:

ü  дотримання належного рухового режиму життєдіяльності дітей;

ü  доцільне комплексне використання основних засобів фізичного виховання (фізичні вправи - гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму; оздоровчі сили природи - повітря, сонце, вода; гігієнічні фактори - режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.);

ü  раціональне застосування в освітньому процесі різних організаційних форм:

·  заняття з фізичної культури;

·  фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинка, фізкультпауза, загартувальні процедури);

·  форми організації рухової активності у повсякденному житті (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання);

використання нетрадиційних, альтернативних технологій і методик, спрямованих на зміцнення та відновлення здоров'я дітей (авторська методика з фізичного виховання М. Єфименка "Театр фізичного розвитку"; адаптовані методики психофізичної гімнастики хатха-йога, у-шу; дихальна гімнастика Г. Стрєльникової, К. Бутєйка; дотиковий масаж А. Уманської; технологія М. Рунової; методики Г. Залигіної; Л. Бейби тощо).

Зважаючи на зазначене вище, під час організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи педагогічному колективу варто забезпечити:

·   дотримання розпорядку дня, збалансоване, збагачене вітамінами харчування та раціональний питний режим для дітей різних вікових категорій;

·   організацію фізкультурних занять та інших форм роботи із фізичного виховання дошкільників на свіжому повітрі;

·   проведення загартувальних процедур із дотриманням санітарно-гігієнічних норм;

·   активізацію просвітницької роботи з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов'язковими і необхідними для дітей дошкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров'я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.

До фізкультурно-оздоровчої роботи можна від­нести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

Ранкова гімнастика — обов'язкова складова орга­нізації життєдіяльності дітей у дошкільному навчаль­ному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, по­силенню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м'язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики — прове­дення її на свіжому повітрі, а у холодну пору року  — у добре провітре­ному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час вико­нання вправ має бути легким.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров'я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м'язів. Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку — 4-5 хв., молодшого дошкільного віку — від 6 до 9 хв.,  старшого — 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнас­тики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому.

Протягом року вже знайомі комплекси періодично по­вторюються, збільшується навантаження за рахунок уріз­номанітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Організм дітей після вставання з ліжка ще перебуває у стані гальмування й значне фізичне навантаження у цей період не бажане. Комплекс такої гімнастики включає загально-розвивальні вправи на різні м'язові групи із зміною ви­хідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість та дозування вправ такі, як і в ранковій гімнастиці (від 6 до 9 хв. залежно від віку дітей).

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та ор­ганізованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ.

Зміст фізкультурних пауз становлять ігри середньої рухливості («Совонька», «Зроби фігуру», «Знайди прапорець» та ін.) або хороводні («Коровай», «Каруселі», «Мак»), танцювальні рухи під музику (платівка, магнітофонний запис), комплекс вправ ритмічної гімнастики або загальнорозвиваючих вправ (5-6), які вже знайомі дітям.

Фізкультурна пауза повинна закінчуватися за 2-3 хв. до початку наступного заняття, щоб діти змогли заспокоїтися і своєчасно підготуватися до заняття. Тривалість її 6—10 хвилин.

Фізкультурні хвилинки проводяться під час орга­нізованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлю­ваність дітей і відновити їхню працездатність для по­дальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюєть­ся 4-6 разів. їхня тривалість 1-2хв.

Основна спрямованість комплексів фізкультурних хвилинок така:

1)           вправи типу потягування, які сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м'язів-розгиначів тулуба;

2)           вправи в нахилах і поворотах тулуба;

3)           вправи для м'язів ніг (відведення ніг, присідання, стрибки).

Вправи слід погоджувати з характером занять. Так, на заняттях з ліплення та малювання від одноманітних динамічних напружень у дітей стомлюються м'язи рук. Крім того, вони досить часто перебувають у зігнутому положенні. Саме тому під час фізкультурних хвилинок на цих заняттях використовуються вправи на інтенсивне потягування, випрямлення та вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки, які виконуються з одночасними рухами рук (вгору, в сторони та ін.) і подальшим опусканням їх у вихідне положення. Ці вправи також запобігають викривленню хребта.

На заняттях з розвитку мови та математики діти майже не рухаються. У даному випадку доцільне введення інтенсивних рухів з широкою амплітудою, а також енергійних рухів кистей (обертальні рухи, стискування пальців та ін.), які підвищують тонус кори головного мозку в цілому.

У комплекси фізкультурних хвилинок слід вводити вправи для ніг, особливо коли діти виконують комплекс у положенні стоячи за столом або біля столу. Такі вправи стимулюють кровообіг у нижніх кінцівках, у ділянках таза і живота дитини.

Іноді фізкультурна хвилинка поєднується із змістом заняття. Наприклад, під час заняття з математики дітям показують картку з цифрою 6 і пропонують поплескати у долоні або виконати присідання на один раз більше або вихователь показує 5-6 олівців і промовляє: «скільки олівців у нас, нахилились стільки раз» і та ін.

Загартувальні процедури — система заходів, спрямо­ваних на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров'я присто­совуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури — повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм. Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фіто­терапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та зго­дою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я і самопочуття дітей.

Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей передбачає створення інформаційних матеріалів (папки-пересувки, фотостенди, бюлетені, тематичні добірки та ін.), обговорення проблем зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах, консультаціях; проведення семінарів-практикумів для батьківського загалу; заохочення рідних дитини до участі в освітньо-оздоровчій роботі дошкільного закладу (свята, розваги, виставки, туристичні походи); їх залучення до створення сприятливого розвивального середовища (оформлення фізкультурних осередків у групових кімнатах, облаштування спортивного майданчика, "Стежки здоров'я", виготовлення фізкультурного обладнання власними руками) тощо.

Дотримання психолого-педагогічних, методичних, санітарно-гігієнічних вимог до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі, ефективне використання погодних умов та природних чинників дасть змогу педагогам створити необхідні умови для збереження, зміцнення, відновлення здоров'я та гармонійного фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку.